САЛЮТ УСІМ, З ВАМИ ЛІТЕРАТУР БАТТЛ, І З ВАМИ Я, МИХАЙЛО КОЦЮБАТОР.
МИТЕЦЬ СПРАВА, НАЗВИ СВОЄ ІМ'Я:
-Іван Франко, aka Вічний Революціонер.
МИТЕЦЬ ЗЛІВА, ПРЕДСТАВСЯ
-Тарас Григорович aka Батько нації, aka хрущ над вишнею, aka сто гривень, йоу, біч.
НУ ЩО Ж, ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЖЕРЕБКУВАННЯ ПОЧИНАЄ МИТЕЦЬ СПРАВА ІВАН ФРАНКО, ПОЇХАЛИ:
Я вічно дихаю тобі у спину,твій дух і тіло я зламаю швидко.
Ні,ти не батько України, і виріс ти на чужині,
і сивієш в чужому краю, а мати тільки у ночі.
На свічку заробляла. Й батька нації, тебе.
Вражий народ фактично викупив із рабства.
А п'яний дяк, коли ти будучи дитиною обіцяв тобі великії багатства?
Як розважавсь з тобою повсякчас. Можливо це і вразить вас,
та ваш герой, став жертвою сексуального насилля.
Та ні, не тільки у тюрьмі, це зрозуміло й так.
Пан Енгельгардт був на збоченії вигадки таки мастак.
Ну що, на лиці проступила вже скупа мужська сльоза?
Згадав вже тих, чиєю кров'ю мріяв окропити море?
Ну що ж, маленький хлопче, ти не забувай.
В горілці ти не втопиш, як не старайсь, навіть найменше горе.
І як не крути, ти - простий алкаш, якого прославили крики «Він батько наш!»,
і навіть після смерті ти - посмішище для багатьох.
Згадати тільки це миле полотно "Швчнк". Лох.
І славу всю цю, заслужив ти помилково.
Ну що ж, Тарасе, як тобі таке незле тихе слово?
УКРАУНД
А ТЕПЕР ЧЕРГА МИТЦЯ ЗЛІВА, ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА, ПОЇХАЛИ
Реву я з твоїх слів як Дніпр широкий.
І стогнала твоя мамця в мому ліжку.
Мій русофільний і комуністичний друже,
Про те, як міняв ти політичні вподобання,
Можна було написати книжку. Який ти в біса декадент? Ти в підметки навіть Фітільову не годишся.
І не кричи на мене, бо так скоро докричишся
Бо насправді, ти вмієш тільки скелю лУпати, але всі отут у залі знають, що насправді ЗАЛУПА - ТИ.
Вічний, так би мовити, революціонер. І що ти, вибач за питання, "революціонуєш"? Усі свої невдачі ти в віршах колекціонуєш.
Поезія твоя - дореволюційна, і а говір твій простий і провінційний .
Твоя матір однозначно кохалась з москалями,
і це не якийсь прикол чи може жарт.
Бо ти, півкровний виродок, робиш уже лихо з нами.
Зі своїми русофільскими поглядами ти навіть уваги не варт.
І що це за фетиш про батька нації? Невже ти заздриш, ха. Мені? Поки я був на чужині, в тюрмі старався я творить. А що робив же ти в цю мить?
Нічого. Не варта й гривні творчість вся твоя.
Ти не мужик пролог. Не епілог. Бо просто зараз я пишу твій некролог.
Хоча і цього зараз не потрібно. Усі твої вірші - некролог. Смертний вирок самому собі. Та й взагалі, не варто більше слів.
ТВОГО ВІЧНОГО РЕВОЛЮЦІОНЕРА ОСОБИСТО Я ДО ГРОБУ ЗВІВ.
УКРАУНД!
